Звіт міжнародної конференції

ДЕПОРТАЦІЯ ДІТЕЙ

ПІД ЧАС ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ

4 листопада 2024 р.

Звіт про конференцію

Депортація дітей під час збройних конфліктів: у Страсбурзі відбулася конференція та публікація нового онлайн-курсу

4 листопада у Страсбурзі відбулася міжнародна конференція «Депортація дітей під час збройних конфліктів» під егідою Литовського головування в Комітеті міністрів Ради Європи. Представники української влади, громадянського суспільства та  міжнародні експерти взяли участь у заході особисто та онлайн.

Захід був організований в межах проєкту «HELP (Освіта в галузі прав людини для представників юридичних професій) в Україні, в тому числі під час війни» з метою сприяти обміну думками на цю тему та дослідити потребу і позитивний вплив нещодавно опублікованого онлайн-курсу.

Агресія Російської Федерації проти України призвела до масових депортацій та насильницького переміщення тисяч мирних жителів, у тому числі дітей, до Російської Федерації, тимчасово окупованих територій та Білорусі. За даними українського урядового порталу «Діти війни», 19 546 дітей були депортовані та/або примусово переміщені.

У своєму вступному слові Дар'я Герасимчук, радниця–уповноважена президента України з прав дитини та дитячої реабілітації,наголосила на трагічному впливі викрадень під час війни на дітей. Вона поділилася жахливими історіями українських дітей, яких примусово вивозили до Росії, піддавали індоктринації та позбавляли ідентичності. Пані Герасимчук закликала учасників сприймати ці історії як термінові заклики до справедливості, вимагаючи юридичної відповідальності за страждання дітей, а також наголосила на необхідності глобальної адвокації та правових дій для протидії цим злочинам, у тому числі в рамках президентської ініціативи Bring Kids Back UA.  Також пані Герасимчук наголосила на необхідності більшої кількості адвокатів, юристів та союзників, які б пройшли навчання та були віддані доведенню геноцидних намірів Росії – не лише для доведення відповідальності, але й для збереження пам'яті про вчинені жахливі дії.

Едіта Жиобене, Уповноважена з прав дитини в Литовській Республіці наголосила на негативному впливі депортації на психічне та фізичне здоров'я дітей. Пані Жиобене закликала адвокатів зробити все можливе, щоб підтримати українську боротьбу за мир та звільнення депортованих дітей. Пані Жиобене закликала до негайних дій для порятунку життів та забезпечення захисту в найкращих інтересах українських дітей.

Олена Хоменко, віцепрезидентка Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), наголосила, що депортація та індоктринація дітей є злочинами проти людяності. Пані Хоменко привернула увагу до ролі Білорусі та Союзної держави, які є співучасниками злочинів проти українських дітей та відіграють важливу роль у фінансуванні та організації їхнього переміщення, індоктринації, перевиховання та мілітаризації. Пані Хоменко закликала до санкцій проти влади в Росії, Білорусі та Союзній державі, причетної до цих примусових переміщень та зусиль з перевиховання, і закликала до притягнення до відповідальності за допомогою міжнародних кримінальних звинувачень, наголосивши на необхідності узгоджених дій для захисту прав дітей та притягнення винних до відповідальності.

Посол Андрюс Крівас, Постійний представник Литви при Раді Європи від імені Литовського головування в Комітеті міністрів, підтвердив, що для Литовського головування головним політичним пріоритетом є підтримка України в умовах жорстокої російської агресії та міжнародна відповідальність за злочини, вчинені агресорами проти України. У цьому контексті доля українських дітей є особливим пріоритетом для Литовського головування.

Посол Борис Тарасюк, Постійний представник України при Раді Європи, наголосив, що Рада Європи визнала нагальність захисту цивільного населення України, зокрема дітей, які постраждали від примусових депортацій. Він нагадав, що на нещодавньому Четвертому саміті глав держав та урядів у Рейк'явіку лідери пообіцяли підтримувати Україну у забезпеченні повернення незаконно переміщених цивільних осіб. Це зобов'язання було підкріплене резолюціями Парламентської асамблеї та Комітету міністрів, які наголошують на необхідності об'єднаних зусиль для захисту постраждалих українських дітей.

Ана-Марія Телбіс, в.о. керівника відділу навчання з питань правосуддя та прав людини, Департамент імплементації прав людини, правосуддя та стандартів правового співробітництва, Генеральний директорат з прав людини та верховенства права (DGI), Ради Європи підкреслила, що курс про депортацію дітей є третім курсом, розробленим Програмою HELP в рамках проекту «HELP для України, у тому числі під час війни», після курсу «Тимчасовий захист в Європейському Союзі» та «Міжнародне гуманітарне право та права людини».

Перша сесія конференції була присвячена презентації нового курсу «Депортація дітей під час збройних конфліктів», розробленого на виконання Рекомендації Парламентської асамблеї Ради Європи N2253 (2023) «Депортації та насильницьке переміщення українських дітей та інших цивільних осіб до Російської Федерації або на тимчасово окуповані українські території: створити умови для їхнього безпечного повернення, припинити ці злочини та покарати винних», яка закликала держави-члени Ради Європи надати пріоритет поверненню дітей, їхній реабілітації та створенню умов для возз'єднання сімей та збереження ідентичності українських дітей. Серед інших заходів у Рекомендації ПАРЄ також пропонувалося створити новий навчальний курс HELP на цю тему.

Авторами курсу є:

·         Патриція Гжебик, професорка Варшавського університету, президентка Мережі гуманітарних дій;

·         Ольга Поєдинок, кандидатка наук з міжнародного права, доцентка кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

·         Вероніка Білкова, докторка філософії з міжнародного права, Карловий університет, директорка Інституту міжнародних відносин Карлового університету;

·         Наталія Хендель, наукова співробітниця Женевської академії з міжнародного гуманітарного права та права прав людини.

Патриція Гжебик та Ольга Поєдинок представили модулі нового курсу, який надасть правникам знання та навички, необхідні для вирішення складних питань депортації дітей у зонах конфліктів та ефективного забезпечення дотримання міжнародних правових стандартів.

Курс також розглядає поводження з дітьми в ситуаціях вимушеного переміщення, охоплює права дітей-переселенців на возз'єднання та повернення сімей, а також досліджує механізми притягнення як окремих осіб, так і держав до відповідальності за незаконні депортації, розглядає відповідальність за міжнародним та національним кримінальним правом, а також зобов'язання держав, що випливають із міжнародно-правової бази.

 Курс розроблено в межах проєкту Ради Європи “HELP (Освіта в галузі прав людини для представників юридичних професій) для України, у тому числі під час війни», який впроваджується в межах Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» (2023-2026).

Онлайн-курс HELP доступний англійською мовою у форматі самостійного навчання (безкоштовно, з сертифікатом про проходження, який можна отримати після завершення) на платформі онлайн-навчання Ради Європи HELP та незабаром буде перекладено українською мовою.

Захід продовжився сесією щодо проблеми депортації дітей у міжнародному гуманітарному праві. Микола Гнатовський, суддя Європейського суду з прав людини, наголосив, що депортація цивільного населення під час збройних конфліктів є незаконною згідно з міжнародним правом. Він наголосив, що байдужість не є варіантом — для ефективної протидії цим порушенням потрібні дії як з точки зору відповідальності держав, так і в рамках міжнародного кримінального права. Суддя також наголосив, що окрім питань відповідальності, важливо чітко визначити зобов'язання сторін збройного конфлікту, а також третіх держав щодо поводження з переміщеними дітьми та обов'язку їх повернення. Ці питання були добре висвітлені у відповідних модулях нового курсу HELP.

Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод, лауреата Нобелівської премії, запропонувала учасникам три висновки. По-перше, вона звернула увагу на те, що Російська Федерація ігнорує міжнародне право і продовжує депортувати українських дітей, близько 20 000 дітей були зареєстровані як депортовані. Близько 80 000 випадків воєнних злочинів було зареєстровано лише в рамках ініціативи "Трибунал для Путіна". По-друге, пані Матвійчук звернула увагу на необхідність термінових дій для повернення дітей без зволікань, адже навіть короткий проміжок часу має значний вплив на дітей через індоктринацію, мілітаризацію та промивання мізків російською пропагандою. По-третє, депортація є не лише воєнним злочином, а й частиною ширшої геноцидної політики.

Заступниця Генерального прокурора України Вікторія Літвінова назвала незаконну депортацію Росією українських дітей порушенням міжнародного права та воєнним злочином. З моменту повномасштабного вторгнення Росії тисячі українських дітей були примусово переміщені, розлучені зі своїми сім'ями та піддані програмам перевиховання, що позбавляє їх української ідентичності. Українська влада проводить розслідування за підтримки міжнародних організацій, документує докази для притягнення до відповідальності та працює в рамках ініціативи «Поверніть дітей UA» для забезпечення безпечного повернення переміщених дітей. Наразі правоохоронні органи проводять досудове розслідування у кримінальних провадженнях за фактами вчинення 4 008 кримінальних правопорушень щодо воєнних злочинів, вчинених проти дітей, у тому числі 2 396 – за фактами збройного нападу на заклади для дітей. Українська влада перевіряє дані про вимушене переміщення щонайменше 19 500 дітей з територій, які перебували або залишаються під тимчасовою окупацією.

Андрій Пастернак, Керівник Об’єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України, повідомив, що робота Центру узгоджується з формулою миру Президента Зеленського та зосереджена на безпеці дітей, координації даних та співпраці з місцевими та міжнародними органами. Станом на зараз повернуто 1 001 дитину, але центр продовжує свою місію в умовах порушень міжнародного гуманітарного права. Програма спрямована на глобальне партнерство для забезпечення безпечного повернення цих дітей та притягнення відповідальних сторін до відповідальності. Пан Пастернак закликав до більш активної співпраці зі сторонами, які готові допомогти у поверненні українських дітей.

Підполковник/Д-рІнна Заворотько, заступниця начальника відділу міжнародного права Юридичного департаменту Міністерства оборони України представила перший Добровільний звіт Міністерства оборони України про імплементацію норм міжнародного гуманітарного права. Пані Заворотько представила ініціативи міністерства щодо захисту прав дітей під час конфлікту, наголосивши на дотриманні міжнародного гуманітарного права (МГП). Міністерство зосереджується на запобіганні, захисті та реагуванні на порушення прав дітей, імплементації МГП у національне законодавство та військовій підготовці. Інформаційна кампанія «6 злочинів росії проти дітей», розпочата у 2022 році, підвищила обізнаність про конкретні порушення та залучила освітні ресурси та роботу з медіа для посилення відповідальності та захисту дітей у рамках МГП.

Ірина Суслова, Представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав дитини зазначила, що для повернення всіх дітей з нинішньою швидкістю знадобиться 66 років. Темпи повернення дітей дуже повільні через небажання російської влади співпрацювати. Близько 1,5 млн дітей досі перебувають під загрозою депортації та вимушеного переміщення на тимчасово окупованій території України. Ані українські, ані міжнародні організації не мають доступу до цих територій. За свідченнями повернутих дітей, на всіх етапах асиміляційними заходами порушуються права дітей, забороняється розмовляти українською мовою, проводиться мілітаризація, їм нав'язують ідентичність країни-агресора, примушують брати участь у патріотичній діяльності Російської Федерації.

У панельній дискусії, присвяченій поверненню та реабілітації українських дітей після депортації, взяли участь представники організацій громадянського суспільства, які активно працюють у даній сфері.

Учасники переглянули документальний відеофільм «Депортовані та переміщені Росією: українські діти з обмеженими можливостями» створений The Reckoning Project, який висвітлює жахливі обставини дітей з інвалідністю, що перебували в Олешківській  дитячій школі-інтернаті внаслідок російської агресії проти України. Фільм документує труднощі, з якими стикаються діти та персонал в умовах окупації, гостру нестачу продовольства, і, зрештою, примусову депортацію цих вразливих дітей на різні окуповані території та в Росію. Незважаючи на міжнародний резонанс та судові дії, більшість депортованих дітей досі не повернулися додому.

Ібрагім Олабі, головний юрисконсульт The Reckoning Project, представив висновки щодо примусового переміщення, індоктринації та незаконної депортації українських дітей. The Reckoning Project задокументував випадки, коли діти зазнавали примусового перевиховання в Криму, включно з обмеженнями використання української мови та культурним стиранням, що суттєво вплинуло на їхнє психологічне благополуччя. Пан Олабі підкреслив, що індоктринація здійснювалася через змінені навчальні програми, молодіжні організації та табори, а логістичні бар'єри перешкоджали поверненню. Доповідач наголосив на складності класифікації цих дій у рамках сучасного міжнародного права.

Маріам Ламберт, співзасновниця та генеральна директорка Emile Foundation, наголосила на складності у визначенні точних цифр щодо депортованих дітей, оскільки Росія не надає інформацію про їхнє місцезнаходження чи будь-які деталі, які б допомогли їх возз'єднати. Вона закликала до термінових дій, використовуючи всі можливі засоби для повернення цих дітей. Евакуація є ключовим запобіжним заходом проти депортації. Організація працює на трьох фронтах: гуманітарна допомога, політична робота та юридичні дії. Вона закликала до більш ефективної співпраці з українською владою та урядами держав, а також наголосила на міжнародній політичній взаємодії з такими країнами, як Бразилія, для кращої координації повернення українських дітей. Крім того, вона висловила занепокоєння щодо ув`язнених в Росії.

Олена Розвадовська, генеральна директорка ГО «Голоси дітей», представила свою організацію, яка працює з 2015 року та забезпечує необхідну психосоціальну реабілітацію для українських дітей, які постраждали від війни. Масштаб викликів величезний, приблизно 1,5 мільйона дітей ризикують бути депортованими або отримати іншу травму, пов'язану з війною. Цей підхід наголошує на важливості нагальних дій, безпечних просторах для емоційного відновлення та культурно-інформованій терапії. Організація також зосереджується на підготовці фахівців та задоволенні базових потреб, таких як житло, освіта та продовольча безпека. Пані Розвадовська закликала до міжнародної підтримки у розширенні громадських послуг на місцевому рівні на деокупованих територіях, підготовці фахівців, у тому числі психологів та інших спеціалістів, які займаються питаннями освіти, охорони здоров'я, правосуддя, соціального захисту, а також створенні довгострокових рішень із захисту дітей.

Ольга Єрохіна, представниця Фонду "Save Ukraine", розповіла, що організація була заснована у 2014 році у відповідь на початкове вторгнення Росії, організація "Save Ukraine" розвинула свою місію з порятунку, реабілітації та реінтеграції українських дітей, які постраждали від повномасштабного вторгнення. Організація бореться з насильницькою депортацією та індоктринацією дітей Росією – тактикою, яку розглядають як спробу стерти українську ідентичність. «Save Ukraine» створила центри травма-інформованої допомоги, юридичної та психологічної підтримки, а також реінтеграції, наголошуючи на необхідності міжнародної допомоги та співпраці. Відновлення дитячої ідентичності та майбутнього має важливе значення як для України, так і для глобальної безпеки. Остання панельна дискусія була присвячена ролі Ради Європи у запобіганні депортації дітей, поверненню та реабілітації дітей. Президент Палати регіонів Конгресу місцевих та регіональних влад Сесілія Далман Ек ознайомила учасників з діяльністю Конгресу, спрямованою на підтримку українських дітей, та нагадала, що до захисту прав дітей часто залучаються місцеві гравці. Пані Далман Ік привітала ініціативу та зобов'язалася забезпечити, щоб інші члени Конгресу дізналися про курс на зміцнення судових систем у своїх країнах, включаючи Україну. У березні 2024 року Конгрес провів пленарні дебати щодо становища дітей України, тому члени загалом усвідомлювали особливу потребу цих дітей у захисті.

Олена Хоменко, віце-президентка ПАРЄ, голова парламентської мережі з питань становища дітей України, розповіла про діяльність та роботу Парламентської асамблеї Ради Європи. Пані Хоменко привернула увагу до двох нещодавніх резолюцій ПАРЄ – Резолюції 2495 (2023) «Депортації та насильницьке переміщення українських дітей та інших цивільних осіб до Російської Федерації або на тимчасово окуповані українські території: створити умови для їхнього безпечного повернення, припинити ці злочини та покараюти винних» та Резолюції 2529 (2024) «Становище дітей України». Остання пропонує конкретні кроки, серед яких гармонізація санкційної політики, співпраця з українською владою, дипломатичний тиск на Росію тощо. Представники 46 держав-членів приєдналися до Мережі ПАРЄ з питань становища українських дітей – дієвого механізму, який допомагає Україні порушувати проблемні питання серед парламентарів та виносити їх на урядовий рівень. Одне з головних завдань – знайти дієвий механізм безпечного повернення дітей та покращити динаміку. Діти, які залишаються на окупованій території, перебувають під загрозою подальшої депортації та потерпають від індоктринації та мілітаризації нарівні з тими дітьми, які були депортовані. Першочерговим завданням є недопущення депортації, створення умов, які б уможливили безпечне повернення дітей, та притягнення винних до відповідальності.

Дженніфер Шутце-Рейманн, з Відділу прав дитини DGII Ради Європи, повідомила, що Відділ прав дитини на багатьох рівнях бере участь у проектах на підтримку дітей України,  які узгоджуються з Планом дій Ради Європи для України та Cтратегією Ради Європи щодо прав дитини на 2022-2027 роки. Вона згадала проєкт із захисту прав українських дітей під час війни та післявоєнного періоду, посібник із психологічної підтримки та допомоги дітям, які пережили травматичні події, а також тренінг для тренерів, навчальний онлайн курс із понад 800 користувачами. Консультативна група з питань дітей України є багатосторонньою платформою співпраці між державами-членами Ради Європи, включаючи Україну, а також міжнародними організаціями та громадянським суспільством, для обговорення правових та політичних питань, що стосуються дітей України, і охоплює широкий тематичний діапазон.

Запис конференції доступний за посиланнями:

Перша частина

Друга частина

Матеріали конференції